У серпні 2019 року у районі географічного Північного полюса зафіксували спалах блискавки, що викликав занепокоєння кліматологів. Загалом було виявлено 342 блискавичних події, серед яких одна буря пройшла за 43 км від полюса. Як передає КРВ.медіа, дослідження на чолі з Цзяньцю Чженом з Університету науки і технологій Китаю встановило: це явище пов’язане з проникненням аномально теплих і вологих повітряних мас у регіон Арктики — наслідок глобального потепління.
Чому про блискавку 2019 року говорять саме зараз
Хоча подія, коли блискавка наблизилася до Північного полюса, сталася ще у серпні 2019 року, результати повного наукового аналізу були оприлюднені лише нещодавно. Дослідники з Університету науки та технологій Китаю провели поглиблене вивчення атмосферних умов, використовуючи метеорологічні бази даних і глобальні системи моніторингу блискавок. Ці висновки стали особливо актуальними на фоні прискореного потепління в Арктиці, яке спостерігається у 2024–2025 роках. Аналіз історичних подій допомагає краще зрозуміти сучасні кліматичні процеси та прогнозувати їхній подальший розвиток.
Як блискавка опинилася так близько до Північного полюса
У серпні 2019 року метеорологи зафіксували 342 випадки блискавок у Арктиці, де подібні явища досі залишалися великою рідкістю. Особливо вражає те, що один зі спалахів стався всього за 27 миль (43 км) від Північного полюса. Аналіз погодних даних з ERA5 показав: виникнення блискавки пов’язане із зіткненням теплої вологого повітряної маси із холодним льодовим покриттям Арктики. Таке зіткнення спричинило формування потужної купчасто-дощової хмари на висоті близько 1,6 км, здатної виробляти електричні заряди.
Арктичне посилення: чому Арктика нагрівається швидше
Основною причиною таких змін є так зване «Арктичне посилення» (Arctic Amplification) — явище, за якого підвищення температури в Арктиці відбувається вдвічі або втричі швидше, ніж у середньому на планеті. Втрата морського льоду, який зазвичай відбиває сонячне світло, призводить до поглинання тепла океаном, що ще більше прискорює нагрівання атмосфери. Саме завдяки цьому процесу у раніше стабільно холодному регіоні з’являються умови для виникнення грозових фронтів.
Команда науковців використовувала дані Всесвітньої мережі визначення місця блискавок (WWLLN), яка за допомогою радіохвиль фіксує електричні розряди в реальному часі. Завдяки цій системі вдалося точно встановити місцезнаходження найближчого до полюса удару блискавки. Без використання сучасних систем моніторингу подібні феномени могли б залишитися невідомими, що підкреслює важливість розвитку глобальних мереж спостереження.
Блискавки і ризик природних пожеж у Арктиці
Поява блискавок в Арктиці несе не лише наукову цінність, але й практичну загрозу. Згідно з дослідженням, опублікованим у Nature Communications у 2021 році, блискавки є основною причиною природних пожеж у тундрових та торф’яних регіонах Півночі. Через посушливі умови та наявність великої кількості легкозаймистої рослинності навіть один удар блискавки може спричинити масштабну пожежу, що викидатиме вуглець в атмосферу і ще більше посилюватиме глобальне потепління.
Зі зростанням кількості теплих фронтів у Арктиці очікується збільшення частоти грозових явищ. Як зазначає Баохуа Жен, один із авторів дослідження, чинні моделі прогнозування погоди потребують адаптації до нових реалій. Більш часті грози, зростання кількості блискавок та підвищений ризик пожеж вимагають перегляду оцінок ризиків для екосистем Арктики, місцевих громад і навіть світової економіки, оскільки порушення кліматичних балансів у Арктиці впливають на погодні процеси у всьому Північному півкулі.
Раніше ми писали, що арктичне потепління може вивільнити давні віруси
