У 2024 році вчені з Університету Шеффілда (Велика Британія) та Університету COMSATS (Пакистан) виявили, що гель із дезоксирибозою — природним цукром, що входить до складу ДНК, — здатен стимулювати ріст волосся. Під час загоєння ран у мишей дослідники помітили, що навколо ушкоджень хутро відростає швидше. Подальші експерименти з моделями андрогенетичної алопеції показали: гель з дезоксирибозою діє не гірше за міноксидил, один із двох препаратів, схвалених для лікування облисіння.
Гель з ДНК-цукром показав ефективність у боротьбі з облисінням
Дослідження, проведене у 2024 році, розпочалося зовсім не з проблематики облисіння. Вчені працювали над загоєнням ран у мишей, застосовуючи місцевий гель з дезоксирибозою — складовою частиною ДНК. Науковці помітили: хутро навколо ушкоджень відростає активніше, ніж у контрольної групи. Цей побічний ефект зацікавив дослідників, і вони вирішили вивчити його докладніше.
У подальшому експерименті мишам з індукованою андрогенетичною алопецією (викликаною тестостероном) зголювали хутро на спині. Протягом кількох тижнів на відкриту шкіру наносили гель з дезоксирибозою. Уже через 20 днів у зоні нанесення з’явилося густе і довге хутро.

Результати порівняння з міноксидилом
Гель з дезоксирибозою виявився не менш ефективним за міноксидил — відомий засіб від облисіння, доступний без рецепта. У дослідженні обидва засоби показали 80–90% відновлення хутра у мишей з моделлю чоловічого типу облисіння. Водночас комбінація двох препаратів не дала суттєво кращого результату.
За словами однієї з авторок дослідження, професорки Шіли МакНіл із Університету Шеффілда, дія гелю може бути пов’язана з покращенням кровопостачання фолікулів волосся. В зоні нанесення вчені зафіксували зростання кількості кровоносних судин і клітин шкіри, що, ймовірно, стимулює активніший ріст волосся.
ФОТО: миші із чоловічим типом облисіння в різні проміжки часу
Підтримайте існування
українськомовного медіа про науку та технології КРВ.медіа
Проблематика андрогенетичної алопеції та потреба в нових підходах
Андрогенетична алопеція — найпоширеніша форма випадіння волосся у світі, яка залежить від гормонів, генетики та віку. У чоловіків і жінок вона проявляється по-різному, однак її загальний рівень поширення може сягати 40% усього населення.
Наразі Управління з контролю за продуктами та ліками США (FDA) схвалило лише два препарати для лікування цього типу облисіння: міноксидил і фінастерид. Перший дозволений для обох статей, другий — лише для чоловіків. Водночас фінастерид має серйозні побічні ефекти: зниження лібідо, еректильну дисфункцію, біль у грудях або яєчках, депресію.
Автори дослідження зазначають, що нині існує обмежений арсенал засобів для лікування андрогенетичної алопеції, особливо безпечних і універсальних. Тому відкриття природного засобу, такого як дезоксирибоза, може стати перспективним напрямом для подальших розробок.
Наразі ефективність гелю з дезоксирибозою доведена лише на моделі чоловічого типу облисіння у мишей. Проте науковці припускають, що подібний механізм може працювати і у самок, зокрема при гормонально обумовленому випадінні волосся.
Якщо подальші дослідження підтвердять дієвість і безпечність засобу на людях, його потенційне застосування може охопити не лише лікування алопеції, а й стимулювання росту вій, брів або волосся після хіміотерапії. Автори наголошують, що тема потребує серйозного наукового вивчення, адже залишається значною мірою недослідженою.
«Наша робота перебуває на ранній стадії, однак результати є багатообіцяючими і заслуговують на подальше вивчення», — зазначила професорка МакНіл.
Раніше ми також писали, що вчені довели: зображення природи впливають на мозок і зменшують біль