У 2017 році астрономи вперше в історії зафіксували міжзоряний об’єкт — ‘Оумуамуа (1I/Оумуамуа), що пролетів крізь Сонячну систему. Його поява стала науковою сенсацією та спонукала до створення спеціальних космічних місій для перехоплення подібних «космічних мандрівників». Серед таких ініціатив — концепція NASA під назвою Bridge, місія Європейського космічного агентства Comet Interceptor, а також проєктні дослідження, як-от Project Lyra. Про це передає КРВ.медіа із посиланням на The Conversation.
Comet Interceptor: місія очікування
Європейське космічне агентство (ESA) планує у 2029 році запустити місію Comet Interceptor. Її завдання — не прямий політ до конкретного об’єкта, а розміщення на відстані близько 1,5 млн км від Землі в точці Лагранжа L2, де апарат чекатиме на ціль. У разі виявлення комети або міжзоряного об’єкта, він рушить назустріч для ближнього спостереження.
Апарат складатиметься з головної платформи та двох менших автономних зондів, які дозволять вести одночасне знімання з кількох точок. Якщо ISO буде виявлено до запуску, місію можуть скоригувати саме під цей об’єкт. Comet Interceptor вважається першим зразком місії «на випередження» — зберігаючи гнучкість у виборі цілі.
Bridge: концепція швидкої реакції NASA
Проєкт Bridge, запропонований NASA, передбачає швидкий запуск місії одразу після виявлення міжзоряного об’єкта. Основна мета — наздогнати ISO під час його прольоту та здійснити докладне спостереження.
Втім, головна проблема — обмежене вікно запуску. Після виявлення ISO у Сонячній системі залишається менше року на підготовку місії. За нинішніх технологій, запуск апарата з поверхні Землі вимагає щонайменше 30 днів підготовки. Саме тому концепція Bridge розглядається як тестовий формат: поки що вона не реалізується як повноцінна місія.
Project Lyra
Чи можливо наздогнати ‘Оумуамуа?
Ініціатива Project Lyra, розроблена Institute for Interstellar Studies, дослідила технічну можливість наздогнати об’єкт ‘Оумуамуа, який уже давно залишив межі Сонячної системи. Вчені пропонують використати гравітаційні маневри біля Сонця та Юпітера, щоби досягти необхідної швидкості. Теоретично, місія могла б наздогнати об’єкт упродовж 30-50 років.
Однак на практиці це вимагатиме надзвичайних інженерних рішень і фінансових витрат. Сьогодні це — не офіційна місія, а радше дослідницька ініціатива, яка демонструє потенціал майбутніх технологій.
Які технології потрібні для перехоплення ISO?
Автономні системи та штучний інтелект
Швидке реагування вимагає автономних рішень. Для цього інженери тестують використання штучного інтелекту, зокрема технологій глибинного навчання. Це дозволяє апаратам самостійно обчислювати траєкторію, ухилятися від небезпек та адаптуватися в реальному часі.
У перспективі також планується використання «ройових» супутників — малих апаратів, які координуються в групах та забезпечують 3D-спостереження об’єкта з різних боків.
Сонячні вітрила й нові матеріали
Для досягнення великих швидкостей інженери пропонують використовувати сонячні вітрила — тонкі дзеркальні плівки, які розганяє тиск світла. На відміну від хімічного пального, такий метод не потребує важкого багажу.
У розробці — також лазерно-асистовані вітрила, які можуть прискорити апарат до надвисоких швидкостей.
Одночасно ведуться дослідження щодо матеріалів, здатних витримати високі температури, радіацію та удари космічного пилу. Серед них — кераміка, вуглецеві волокна та навіть коркові компоненти. Деякі з них можна виготовити за допомогою 3D-друку, що знижує вагу та вартість.
Спостереження з Землі
Ключовим елементом пошуку міжзоряних об’єктів стане обсерваторія Вери Рубін (Vera C. Rubin Observatory) у Чилі. У 2025 році вона розпочне повноцінний 10-річний огляд неба за допомогою найбільшої у світі цифрової камери (3,2 гігапікселі).
Очікується, що вона зможе виявляти десятки міжзоряних об’єктів щорічно. За оцінками, таких об’єктів у галактиці може бути понад 10 септильйонів — але більшість із них досі залишаються невидимими для сучасних телескопів.
Поява ‘Оумуамуа стала для астрономії не лише відкриттям, а й викликом. Міжзоряні об’єкти — рідкісна, але неоціненна можливість зазирнути у глибини інших зоряних систем. Нові місії, як-от Comet Interceptor, Bridge і навіть гіпотетичні, на кшталт Project Lyra, є першими кроками до активного вивчення цих об’єктів.
Штучний інтелект, автономні системи, сонячні вітрила і нові матеріали — усе це може зробити неможливе реальним. Але без належного фінансування та міжнародної співпраці багато ідей так і залишаться на папері.
Раніше ми також писали, що було розкрито джерело таємничого радіосигналу з космосу
