Близько 41 тисячі років тому Земля зазнала Лашампського відхилення — події, під час якої її магнітне поле тимчасово ослабло до 10% від звичного рівня. Цей період збігся з активним розселенням Homo sapiens у Європі й поступовим зникненням неандертальців. Про це передає КРВ.медіа з посиланням на нещодавнє дослідження науковців з Університету Мічигану. Автори висунули гіпотезу, що сучасні люди могли вижити завдяки адаптивним практикам — зокрема використанню печер, охри та пошиттю одягу — на відміну від неандертальців, які таких стратегій не мали.
Шо таке Лашампське відхилення?
Лашампське відхилення (Laschamps excursion) — подія, яка трапилася близько 41 тисячі років тому, — стало короткочасною, але потужною зміною магнітного поля Землі. Його сила знизилася приблизно до 10% від поточного рівня, що суттєво зменшило захист планети від космічного та сонячного випромінювання.
Попри те що магнітні полюси не здійснили повного обернення, вони «блукали» територією Європи, посилюючи проникнення радіації й викликаючи потужне полярне сяйво. Ці зміни вплинули на кліматичні умови, хімічний склад атмосфери й могли створити прямі загрози для живих організмів.
Дослідники з Університету Мічигану використали інструмент Space Weather Modeling Framework для 3D-моделювання глобального магнітного середовища в період Лашампського відхилення. Вони виявили, що зони з найменшим магнітним захистом збігаються з регіонами активності Homo sapiens.

Адаптації Homo sapiens до нових загроз
За археологічними даними, приблизно у той самий період Homo sapiens демонструють нові поведінкові й технологічні адаптації. Однією з них стало активніше використання печер як постійного або тимчасового житла. Ці природні укриття могли забезпечити фізичний захист від посиленої радіації.
Іншою адаптацією стало збільшення використання охри — пігменту, який складається з оксидів заліза. Хоча охра мала символічне або декоративне значення, є свідчення, що вона могла також виконувати захисну функцію — як своєрідний доісторичний «сонцезахисний крем». В експериментах охра показала здатність захищатиультрафіолетове випромінювання.
Крім того, в археологічних шарах цього періоду з’являються докази пошиття одягу — скребки, шила й кістяні голки. Такий одяг не лише захищав від холоду, а й слугував додатковим бар’єром проти UV-випромінювання.
Додаткові переваги Homo sapiens
Науковці також припускають, що важливу роль у виживанні Homo sapiens відіграли соціальні чинники. Здатність до складної комунікації, створення колективної пам’яті та передача знань між поколіннями могли прискорити розповсюдження адаптивних практик.
Розвинені мовні навички та тісна соціальна взаємодія ймовірно допомогли групам сучасних людей швидко реагувати на нові виклики середовища. Це включає обмін знаннями про безпечні місця, ефективне використання ресурсів і розробку нових форм поведінки у відповідь на невидимі загрози, зокрема радіацію.
Чому неандертальці не витримали випробування
Неандертальці, попри свою фізичну витривалість і тривалу присутність у Європі, не демонструють таких самих адаптацій. Археологічні дані не вказують на систематичне використання охри як захисного засобу чи виготовлення складного одягу. Їхні способи життя залишалися переважно статичними й менш гнучкими в умовах зміни довкілля.
Науковці зазначають, що зникнення неандертальців збігається з періодом Лашампського відхилення. Одна з можливих причин полягає в тому, що вони не мали таких адаптацій, як Homo sapiens — а саме, захисного одягу, використання охри й проживання в укриттях. Хоча дослідження не доводить прямий причинно-наслідковий зв’язок, запропоноване пояснення відкриває нову перспективу для осмислення чинників, які могли вплинути на долю неандертальців.
